Країна у війні! Ворог на кордоні! Ускладнення на зовнішньому фронті боротьби за незалежність! Криза економіки! Політичні протистояння! Усі ці гарячі проблеми сьогодення України тільки на перший погляд стосуються кожного українця і жителя Олександрії. Але насправді є багато тих, хто не полишає своїх багаторічних звичок, серед яких – життя та імідж за державний кошт і закриття очей на те, що навколо бідують люди.
Чиновники давно перестали бути звичайними виконавцями волі людей. Вони фактично перетворились на бізнесменів. От тільки зараз для збагачення чи тринькання грошей вони все більше вивертають руки не приватному бізнесу чи окремим комерсантам, що заносили їм хабарі, а роблять це за рахунок бюджетного фінансування. Кошти ж самі течуть до їх рук завдяки безконтрольності.
Як живе у цьому контексті олександрійська влада? Виявляється, дуже просто і затишно. Віднині бюджетні видатки місцевої влади майже повністю сховані у фінансовій звітності управління справами міськради. Раніше це був суто господарський підрозділ мерії. Нині ж в Олександрії він перетворився на такого собі магната, який оперує всіма наявними вільними коштами міської влади. Якщо серед надходжень коштів до бюджету чогось неординарного знайти важко, то от видатки на нужди влади дуже цікаві. Ось найбільші з них, лише по осіннім місяцям.
Урожайний фінансовий листопад
Місяць ще не завершився, однак вже сьогодні маємо декілька дуже цікавих платежів. Найбільші перерахування – це до банків для виплати заробітної плати працівникам міської влади. Цікаво, що серед тих банків, які обслуговують місцевих чиновників, – одна з дуже недешевих у обслуговуванні банківських установ. Щоб було зрозуміло скільки коштують послуги такого банку, скажемо лише (без уточнення назви), що роздрукування лише однієї платіжки коштує там 100 гривень! Чи варто обслуговуватись у такому банку нині бюджетникам, коли кожна копійка мусить бути раціонально використана? Навряд. Але ж це державні гроші чи гроші територіальної громади, тому хто там їх рахує! Показово, що у жодному із державних банків олександрійська мерія не обслуговується.
Після сплати зарплати, податків і тепла найбільшим платежем у листопаді є чергова сплата ТОВ «Академія Публiчно-Приватного Партнерства» рахунку за надання освітніх послуг, а саме, як вказано у звітній документації, «за прогр. семiн» (імовірно, за програму семінару). Як пам’ятаєте, це та сама приватна фірма, яка вже потягнула чимало грошиків з місцевого бюджету, завдяки так званій «стратегії міста», що була написана, мовляв, за інформацією управління економіки міськради. Ця, так би мовити, «Стратегія міста до 2030 року», що містить чимало дитячих помилок, є нездійсненною та включає лише якісь дивні, малозрозумілі показники, була ретельно критично проаналізована у місцевій пресі.
Але навіть після цього критичного аналізу спеціалістів, журналістів та громадськості влада не тільки профінансувала запропонований їй за великі гроші фактично недороблений реферат з менеджменту, але й продовжує вкидати в цей безглуздий проект ще більше бюджетних коштів!
Цікаво, що новий рахунок був наданий за якісь освітні (чомусь не комерційні) послуги, а саме за семінар, який мав відбутися не пізніше 14.11.2016 року. Але ми нічого не чули про проведення якогось семінару. Проте за ці, так би мовити, послуги бюджет заплатив цілих 38458 грн. Якщо дослідити ретельніше, то виявиться, що у платіжних документах зазначена, на наш погляд, недостовірна інформація, бо, як говорить договір між владою та приватною фірмою із гучною назвою «Академія…» від 8 листопада 2016 року, це були гроші за «послуги по здійсненню організації та проведення освітньої програми з вивчення досвіду муніципалітетів Іспанії щодо створення енергоефективних сталих міст та презентації інвестиційних можливостей м. Олександрія для потенційних інвесторів». Це формулювання дуже цікаве, адже заплачено чимало грошей з бюджету за те, за що власне отримують зарплату співробітники місцевого управління економіки, а нині вже і нового інвестиційного підрозділу, разом із профільним заступником з цього питання. Якщо вся інформація, як раніше стверджувалось, була надана фірмі місцевими чиновниками, то є підозра щодо реальності виконання послуг взагалі і, імовірно, гроші просто, як кажуть, «подерибанили». До речі, це не перша така платіжка з міського бюджету в цьому місяці, адже за договором місячне «піклування» приватної «Академії…» коштує нашому місту 54940 грн. Тож перші гроші пішли у руки «спеціалістів» приватного підприємства ще 14 листопада 2016 року у сумі 16482 грн.
24 листопада з міських рахунків заплатили 25 тисяч за придбання якихось книг підприємцю Куліш В.А. Підприємець, до речі, не місцевий, бо банк одержувача – місто Кропивницький (у платіжних документах – Кіровоград). Отже навіть обіцянка підтримувати власні книготорговельні підприємства, зокрема єдину з колишніх двох комунальних книгарень, як бачимо, владою не виконується.
Цікавим є платіж за новеньку комп’ютерну техніку – 20540 грн. Саме за такі гроші придбали оргтехніку, як вказано у платіжних документах, у фізичної особи-підприємця Трач О.Я. Банк отримувача коштів у м. Харкові. Хоча сам підприємець є жителем селища Олександрійського (екс-Димитрового), що за дивним збігом обставин є також майже рідним і для першого заступника міського голови Людмили Давиденко. А от зять Людмили Давиденко, як відомо, якраз з м. Харкова. За згадані гроші купили системний блок (імовірно без монітора, бо він не зазначений у договорі) та придбали багатофункціональний пристрій. 7 листопада цей же підприємець Трач з Олександрійського знову отримав «за товар» додаткових 6935 грн. 14 листопада цей же комп’ютерний комерсант з селища Олександрійського ще отримав оплату «за оргтехніку» в розмірі 6260 грн. А 7 листопада цьому комп’ютерному підприємцю з малої Батьківщини Людмили Давиденко сплатили 5380 грн. «за заправку картриджа». Скажемо відверто, розміри і цінність такого картриджа якась космічна, бо максимальна вартість таких послуг не сягає 500-600 грн. Зареєстровано як підприємця цього цікавого комерсанта менше року тому — у січні 2015 року. Але дивіться які оберти! Яка довіра влади до цього комерсанта, який у всьому спеціаліст! Далі ви прочитаєте про чималі суми інших закупівель саме через цього громадянина. Саме через надмірну універсальність цих напрямків діяльності, іноді може скластись враження про якесь специфічне фінансове спрямування бюджетних коштів щодо цього комп’ютерно-технічного генія.
10204 грн. заплатили фізичній особі-підприємцю Бадьон В.Г. за якісь товари. 8 листопада цей же підприємець Бадьон В.Г. отримав ще 6912 грн. за «iр. камеру», як вказано у платіжних документах. Імовірно, мова йде про веб-камеру для трансляцій сесій міської ради. 14 листопада той самий підприємець отримав «за монтаж» ще 6469 грн.
За послуги по висвітленню роботи влади (як мінімум у одному випуску – декілька фото мера та відверта реклама його політичних сателітів) отримала гроші і газета «Вільне слово». Комунальне видання отримало 9319 грн. бюджетних асигнувань 18 листопада.
15 листопада влада заплатила за страхування майна дніпропетровській компанії «Iнгосстрах» 5788,96 грн.
10 листопада перерахували 3814,86 грн. підприємцю Кузюбердину Б.С. за будівельні матеріали. А місцевий підприємець Байбараш С.В. мав приємність отримати від влади 3400 грн. за поставлені запчастини.
Приватна ФМ-радіостанція «Маяк», власником і керівником якої, як відомо, є депутат міської ради Володимир Дожджаник, отримала від міської влади за «інформаційні послуги» два платежі по 3000 грн. кожний – 8 і 18 листопада. Цікаво, що саме В. Дожджаник супроводжував мера у закордонних пошуках інвесторів у спекотній Іспанії. До речі, саме це місцеве радіо нещодавно стало фігурантом мовного скандалу. Представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення під час перевірок місцевих радіостанцій в областях зафіксували з боку ТОВ «ТРК «Маяк» порушення вимог закону про квоти. Про це повідомив член Національної ради Сергій Костинський. За його словами, радіо «Маяк» має лише 5% україномовних пісень від загального обсягу на добу, що вп’ятеро менше ніж передбачено вимогами Закону України «Про телебачення і радіомовлення», адже телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше ніж 25%. Але, коли тут перейматися державомовним радіо, як скрізь треба підтримувати мера, в тому числі у сонячних закордонних візитах! Тим більше, на обсяг коштів, отриманих за піар Олександрійського міського голови та його оточення, недотримання українського ефірномовного законодавства ніяк не впливає. До того ж і самого олександрійського мера це аніяк не турбує, бо за свої тривалі роки перебування у владного керма Олександрії та нардепства він так і не виявив бажання говорити українською, хоча б офіційно, не навчився, бо, напевно, не схотів. Тому досі й вимовляє свої спічі невідомим, а тому іноді не досить зрозумілим, діалектом декількамовного суржику, «органічно» сплітаючи у своїх вимовах і українські, і білоруські, і російські, і іншомовні слова з певним дзвінким чи шиплячим наголосом.
Жовтень – під прапорами рідні
Як завжди найбільші платежі за минулий місяць, що пройшли через управління справами у жовтні, – це заробітна плата та податки, але є і інші цікаві платежі. Наприклад, 13 жовтня ТОВ «Оконіка» отримало 30 тис. грн. за заміну вікон. А 18 жовтня було перераховано 26 тисяч грн. підприємцю Моцному «за послуги з перевезення пасажирів».
І в цьому місяці чимало коштів – 23600 грн. отримав улюбленець мерії у комп’ютерних справах з селища Олександрійського. Вже згадуваний нами підприємець Трач отримав ці кошти за продаж мерії ноутбуків. Крім того 27 жовтня цей комп’ютерний підприємець знову отримав 4600 грн. за якійсь «товар».
11597,11 грн. за місяць отримала газета «Вільне слово» і знову в якості «оплати за публікації в газеті», тобто фактично за рекламування діючої в місті влади.
Цікаво, що 5820 грн. мерія заплатила комунальному ринку за досить дивну для комунального ринку послугу – «поточний ремонт».
5000 грн. отримав підприємець Романенко Г.В. за квіти.
За «зйомку та монтаж вiдеоматерiалів» комерційна телерадіокомпанія «КТМ» отримала 4900 грн.
Щедро за інформаційну підтримку розплатилась влада і з іншою юридичною особою, яка в документації фігурує як ПП «Рекламно-комерційне агентство». Як відомо, це видавець комерційної газети «Олександрійський тиждень». Засновником цього ПП і редактором газети є Сергій Кривунь – екс-член виконавчого комітету з орбіти мера, який змінив свою колишню опозиційність до міської влади і останні декілька років спрямовує своє газетне видання виключно у позитивне для міської влади русло, нехтуючи заради цього іноді і журналістською етикою, і елементарними нормами порядності. Отже місячна вартість таких послуг з лояльності до влади немала – 8000 грн. Відповідні платежі здійснено 7 і 27 жовтня.
І про ще один дуже цікавий платіж, хоча і невеликий – 2038,60 грн. Як вказано у відкритій платіжній документації, ці гроші отримала підприємець Єременко Н.Г. за специфічну продукцію – «отримані прапори». Що за прапори і навіщо вони мерії, ми докорінно не знаємо. Цікавим у цій угоді є те, що підприємців з таким прізвищем та ініціалами, за наявними відкритими обліками, ми знайшли лише двох. Один проживає в Олександрії, а інший – в Дніпропетровській області. Стовідсотково впевненими ми бути не можемо, можемо лише здогадуватись, що перерахування грошей було на рахунок саме олександрійської підприємниці. Адже це – сестра олександрійського мера, прізвище якої відоме завдяки приватизації та перепродажу колишньої школи № 3 і розбудови на цій території родинного бізнесу Цапюків – комерційного виробництва хліба та хлібобулочних виробів.
І ще цікаві платежі, хоча і меншої суми – 2000 грн. та 1474 грн. Їх міська влада здійснила відповідно підприємцю Тесленко М.П. за солодкі подарунки та підприємцю Хало В.О. – за сувеніри.
Фото-вересень
Вересневі рахунки мерії, крім стандартних платежів по зарплаті, мають і інші рекордні суми. Наприклад, редакція газети «Вільне слово» за чергову порцію рекламування роботи мерії та особисто мера 20 вересня отримала з міських рахунків 20752,75 грн.
Вже відомий нам комп’ютерний комерсант Трач отримав 7534,20 грн. за об’єктив (імовірно, для фотоапарата). Оплата була здійснена 30 вересня. Ще один об’єктив від того самого комерсанта з селища Олександрійського (колишнього Димитрового) коштував мерії 4899 грн.
Цікаво, що ремонтом водопровідної мережі (мабуть для самої мерії) займалось не комунальне підприємство, а приватна фірма – ПП «Водсантехсервiс». Цей ремонт коштував 6083 грн.
Знову 4900 грн. за свої послуги отримала від міської влади приватна телерадіокомпанія «КТМ».
Іспанський вояж за бюджетні гроші
Ми переглянули з вами лише осінню фінансово-витратну історію мерії. Як бачите, влада витрачає кошти на те, що їй найпотрібніше. У найвищому пріоритеті – власний піар та скрита агітація і боротьба за майбутнього виборця. На це щомісячно витрачають чималі гроші та задіюють комунальні та приватні газети, комерційне телебачення і приватне радіо. Окремо в пріоритеті і підконтрольний інтернет-ресурс – офіційний сайт Олександрійської міськради. Вочевидь, в основному саме для потреб управління інформатизації міськради придбається нова комп’ютерна техніка та прилади.
Для повного розуміння фінансово-витратних пріоритетів мерії ми додамо останній штрих.
Олександрійська влада у другому кварталі 2016 року на одне закордонне службове відрядження витратила 27022,80 грн. коштів платників податків. Для порівняння, на 42 інших службових відрядження було усього витрачено 31696,42 гривень. Саме на цей період часу припадає закордонна подорож Олександрійського міського голови Степана Цапюка та секретаря міської ради Олени Богоявленської до сонячної Іспанії.
Відповідний звіт про видатки на службові відрядження опубліковано в Єдиному веб-порталі використання публічних коштів, де почерпнуто й іншу викладену нами інформацію. Отож, пріоритет міської влади наразі досить простий: сонячні відрядження, сплата грошей найріднішим і близьким людям та величезні гроші на підтримку власного іміджу. До речі, ми говорили лише про одного з активних розпорядників коштів місцевого бюджету. А є ще чимало інших. Наприклад, у листопаді той самий підприємець Трач з селища Олександрійського (екс-Димитрового) отримав за комп’ютерну техніку 21200 грн., яка була придбана у нього для управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради. І знову, вочевидь, за таким же дивним збігом обставин керівником цього управління є людина, що тривалий час працювала в селищі Димитровому директором школи. Ще один підприємець І. Алібаба продав міському управлінню освіти комп’ютер за 11200 грн. І ще один цікавий платіж – «поточний ремонт укосів» для дитсадка № 42 коштував міському бюджету 49535 грн. Заплатили за цю роботу депутату міської ради 6 скликання від Партії регіонів, підприємцю М. Рожкову, який, як відомо, був ярим лобістом думки олександрійського мера та його оточення і вирізнявся радикальною прихильністю меру навіть серед своїх колег.
Тож серед ще одного цікавого пріоритету влади – робота не з підприємствами, а з фізичними особами-підприємцями. І саме спрощена система оподаткування та «оптимізація» податкових відрахувань теж викликає певні запитання. Але про це – наступного разу.